Traumatische Landschaften – Vermessung der Sprachlosigkeit oder auf der Suche nach einer Sprache für das Unsagbare des Traumas
(gefördert von der VW-Stiftung, 07/2022 - 06/2023, Oleksandr Irvanets)
Олександр Ірванець
Травматичні пейзажі - вимірювання безмовності або пошу мови для невимовної травми
У прозі, драматургії та есеїстиці Олександра Ірванца травматичні пейзажі та прикордонні території відіграють конститутивну роль. як зони контакту та конфлікту, наприклад у його романах «Рівне/Рoвнo», «Очамимря» та «Xвороба Лібенкрафта». Їх спільним знаменником є антиутопічні концепції реальності та перетин кордонів у просторі та часі. Проект фокусується на індивідуальному та колективному досвіді російської війни проти України. У «Військовому щоденнику» Ірванець досліджує можливості створення, забезпечення або руйнування порядку та систем цінностей за допомогою мови та пов'язаної з ними деконструкції та реконструкції наративів у процесі саморефлексії. Використання та неправильне використання мови в медіа-дискурсах, проілюстроване та відображене, є важливим доповненням до культурних та соціологічних досліджень травми, які досі майже не розглядали мовно-культурні аспекти. З іншої точки зору, ці мовно-культурні аспекти утворюють місток до мовних та літературознавчих дискурсів.
In Prosa, Drama und Essayistik von Oleksandr Irvanec spielen traumatische Landschaften und Grenzräume als Kontakt- und Konfliktzonen eine konstituierende Rolle, zum Beispiel in seinen Romanen Rivne-Rovno, Očamymrja und Chvoroba Libenkrafta. Ihr gemeinsamer Nenner sind dystopische Wirklichkeitsentwürfe und Grenzüberschreitungen in Raum und Zeit. Im Zentrum des Projekts stehen individuelle und kollektive Erfahrungen des russischen Kriegs gegen die Ukraine. In Irvanec' "Kriegstagebuch“ werden die Möglichkeiten der Herstellung, Versicherung oder Zerstörung von Ordnungs- und Wertesystemen durch Sprache und damit einhergehend De- und Rekonstruktionen von Narrativen in einem selbstreflexiven Prozess schreibend erkundet. Ein Schreiben, das die traumatische Landschaft des gegenwärtigen Kriegs an den Gebrauch und Missbrauch von Sprache in medialen Diskursen rückbindet, illustriert und reflektiert, ist eine wichtige Ergänzung zur kulturwissenschaftlichen und gesellschaftswissenschaftlichen Traumaforschung, die sprachlich-kulturelle Aspekte bisher kaum behandelte. In einer anderen Perspektive bilden diese sprachlich-kulturellen Aspekte die Brücke zu sprach- und literaturdidaktischen Diskursen.