Корпусна лінгвістика та діахронний синтаксис: відмінок підмета, фінітність та узгодження в словʼянських мовах
• English • Deutsch • Русский
Поява підмета в називному відмінку та його узгодження з фінітним предикатом настільки близько повʼязані між собою в більшості мов, що їхній взаємозвʼязок в науковій літературі здебільшого розглядається аксиоматично.
Не лише в словʼянських мовах можна спостерігати випадки відхилення від стандартної моделі узгодження, які є особливо показовими для теорії властивостей підмета та ліцензування відмінка.
Метою даного проєкту є дослідження виникнення та розвитку не-канонічих (периферійних) випадків підметового відмінка в історії словʼянсьских мов. В процесі роботи використовуються сучасні методи корпусної лінгвістики та програмування (Проф. Др. Р. Майєр). Цей проєкт є продовженням першого етапу досліджень, під час якого розглядалися та співставлялися граматично та лексично виражені підмети з підметами нульової реалізації. Виходячи з донині поверхово розглянутих підметів у давальному відмінку, на данному етапі докладніше розглядається загальна проблематика відносин між відмінком і фінітністю. Результати досліджень сприятимуть вичерпному аналізу грамматикалізації не-канонічних підметів в словʼянських мовах з огляду на всі суттєві риси їх вираження. З одного боку розглядаються актанти у називному відмінку за відсутності або дефектності фінітності та узгодження: називний відмінок інфінитива в чеській мові та в російській (історично та в північних діалектах російської мови); актанти в називному відмінку з неузгодженими, щодо фінітних ознак частково нейтралізованими пасивними дієприслівниками (результативними конструкціями) в російській мові давньоруського та середнього періоду, а також відповідні процеси в польській й українській мовах. З іншого боку мова йде про підмети за відсутності називного відмінка (так звані непрямі підмети, відомі як quirky subjects) в російській та сербо-хорватській мовах; так як непрямі підмети також спостерігаються в попередніх конструкціях, в яких вони конкурують за підметовий відмінок з називним відмінком, обидва явища доречно аналізувати поряд. Додатково підлягаються теоретичній та емпірічній перевірці попередні припущення щодо додатків в називному відмінку.
На даному етапі порівняльні мовні спостереження збагачуються текстамі української, боснійської/хорватської/сербської (БХС) мов, які в результативних та модальних конструкціях демонструють особливо визначальні якості в світлі загальної тематики. Необхідні історичні анотовані бази даних кваліфіковано розробляються завдяки наявним ресурсам та досвіду, накопиченому на першому проєктному етапі.
Проєкт слід розглядати як внесок до загально-лінгвістичних та словʼянських наукових досліджень в сфері підмета, фінітності та узгодження, модальності та пасиву. Завдяки розробці цифрових, анотованих джерел (корпусів) з необмеженим онлайн-доступом, а також послідовному використанню квантитативних методів, буде досягнуто прогресс в розвитку діахронної лінгвістики словʼянських та інших мов, і не тільки.